Вірші мене попросила надрукувати Ніна Василівна Осадча, чудова жінка, учителька. Але, на превеликий жаль, зараз дуже хвора... Зникла річка Листя падає з клена та шумить верховіть В золотому жупані гордий клен наш стоїть На зеленім узліссі на крутім бережку Задивились хлоп’ята на кленову ріку Як вона пробігає повз зелені гаї Й ловить листя гаряче, ніби бджілок рої То не листя, а спогад думок золотих Що їх марно залишив клен в роках молодих Ще недавно ріка була поруч із ним Пробігала весняно ось під деревом цим А тепер відступила до старої верби І примусила клена сипать листя журби